Позиция ВГО "Наша Украина" по памятнику Екатерине Второй

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ римської республіканської організації Всеукраїнської громадської організації “Наша Україна” до органів самоуправління Сімферополя. Шановні представники органів самоуправління! Ми, члени Кримської організації ВГО “Наша Україна”, констатуємо, що ідея встановлення пам‘ятника російській імператриці Єкатерині ІІ у Сімферополі викликала великі пристрасті, розбурхала емоції в багатьох наших співгромадян і що, особливо небезпечно, здатна викликати громадянський конфлікт на міжнаціональному грунті.

Про це, зокрема, свідчать події навколо встановлення міською владою пам‘ятного каменю на місці спорудження монументу імператриці 2 червня, які ледь не перетворили День міста у масову бійку. Нагадаємо, що задля її уникнення міському голові прийшлося провести церемонію закладки каменю “по-партизанські” на 4 годині раніше, а потім залишити 1,5 тисячі міліціонерів для його захисту від сотень розгніваних кримчан. Після чого пролунали заяви лідерів впливової етнополітичної сили, що вони не допустять встановлення пам‘ятника Єкатерині ІІ. З цього ж приводу відбулося пікетування міськради та міськвиконкому.
Фігура імператриці є вкрай суперечливою і викликає негативну реакцію у представників принаймні двох з трьох найбільших етнічних громад Криму.
Судячи з заяв, у кримських татар Єкатерина ІІ асоціюється з прологом до депортації, оскільки в її оточенні розроблялися ідеї “очищення” Таврії від тюрків, а під час її правління була ліквідована кримськотатарська державність із всіма негативними наслідками для народу у сфері політики, економіки та культури.
Так само представники українців нагадують, що за часів Єкатерини ІІ були ліквідовані автономна Гетьманська держава, вогнище козацької колонізації Півдня – Запорозька Січ, було введено кріпосне рабство для селян України, зазнала утисків українська культура.
Окрім того, будь-який пам‘ятник повинен мати виховавче значіння, а в наш час і без того великої сексуального свободи біографія імператриці може викликати нарікання у кримчан різних національностей та протести проти увічнення її пам‘яті.
Адже вбивство і очорнення чоловіка, безкінечний черег “фаворитів”, деякі з яких на мільйони спустошили державну казну, - це факти, популяризація яких не вплине позитивно на суспільну мораль в часи розповсюдження СНІДу та розквіту корупції.
До того ж, згідно з Постановою Кабінету міністрів України № 1181 від 08.09.2004 р. пам‘ятники видатним державним та історичним діячам мають державне значіння. Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури № 231/806 від 30.11.2004 р. рішення про спорудження таких пам‘ятників приймає уряд України, а пропозиції щодо цього подаються за 1,5 роки. Відомо, що центральна влада не приймала рішень стосовно пам‘ятника Єкатерині ІІ.
Тому, задля недопущення міжнаціональної ворожнечі в Криму, суспільної конфронтації в Сімферополі та дотримання вимог права ми закликаємо міську владу утриматися від встановлення ближчими роками пам‘ятника Єкатерині ІІ та зважити доцільність цього заходу загалом.
Разом з тим, пропонуємо встановити в столиці Криму пам‘ятник жертвам тоталітарних режимів. Репресії, голодомори, колективізації та інші злочини проти людяності унесли життя або покалічили долі десятків мільйонів дітей, жінок та чоловіків-громадян СРСР.
В кожній кримській родині є постраждалі від більшовицького та нацистського режимів. Це лихо торкнулося всіх. На превеликий жаль та сором, в Сімферополі немає найменшого пам‘ятного знака невинним жертвам злочинних режимів. Могили постраждалих родичів багатьох кримчан або за тисячі кілометрів, або взагалі загублені.
На День пам‘яті жертв політичних репресій та голодоморів сімферопольцям нема де зібратися щоб пом‘янути нещасних родичів та земляків.
До того, ж Крим у 1920 р. став одним з місць, де більшовики починали свої криваві тризни розстрілами білих офіцерів.
У зв‘язку з цим, ми закликаємо міську владу Сімферополя виконати свій моральний обов‘язок перед мертвими, живими та ненародженими сімферопольцями всіх національностей – виділити ділянку в центрі міста під спорудження Монумента жертвам тоталітарних режимів ХХ століття, негайно оголосити конкурс по його створенню та встановити Монумент до Дня пам‘яті жертв політичних репресій та голодоморів у листопаді.
Прийнято на засіданні Ради КРО ВГО “Наша Україна” 11. 06. 2007 р.